ЗВУКОВОЙ ПЕЙЗАЖ КАК ОСНОВА АКУСТИЧЕСКОЙ КАРТИНЫ МИРА CЛАВЯНСКИХ ПОЭТОВ-СИМВОЛИСТОВ
Sažetak
Статья является продолжением целого ряда исследований автора, посвященных фоностилевому измерению славянского литературного символизма. Анализируются особенности звукового уровня символистского поэтического текста на материале стихов представителей славянского символизма, семантические плоскости, исходя из типологии фонетических средств стилистики. В модели мира славянских символистов слуховые впечатления являются доминирующими. Акустическая картина мира рассматривается как фрагмент языковой картины мира, выраженной фонетическими средствами, к которым принадлежат звукопись, ономатопея, ассонансы, аллитерации, внутренние рифмы, которые воспроизводят звуковой пейзаж окружающей среды в поэзии славянских символистов.
Downloads
##submission.citations##
http://az.lib.ru/b/belyj_a/text_0013.shtml.
Белый, Андрей. 1988. Проблемы творчества. Статьи, воспоминания,
публикации. Сов. писатель: С.-Петербург – Москва.
Брюсов, Валерий. 1893. Русские символисты. В: Собрание сочинений в
семи томах.-Том 6. Статьи и рецензии. Далекие и близкие: Москва.
Режим доступа: http://wysotsky.com/0009/043.htm#604.
Брюсов, Валерий. 1922. Вчера, сегодня и завтра русской поэзии. В: Собрание
сочинений в семи томах. Том 6. Статьи и рецензии. Далекие и
близкие: Москва. Режим доступа http://wysotsky.com/0009/043.htm#604.
Будагова, Людмила (отв. ред.). 2001. История литератур западных и
южных славян. В 3 т. Т. III: Литература конца XIX – первой половины XX
века (1890-е годы - 1945 год). Индрик: Москва.
Вороний, Микола. 1994. До статті О.І.Білецького про мене. В: Слово і час . - №7.
Жирмунский, Виктор. 1967. Литературные течения как явление
меджународное. В: V конгресс Международной ассоциации по
сравнительному литературоведению (Белград, 1967). Наука: Ленинград.
Жирмунский, Виктор. 1979. Сравнительное литературоведение. Восток и
Запад. Наука: Москва.
Зайцев, Петр. 1995. Московские встречи. В: Воспоминания об Андрее Белом.
Москва.
Костецький, Ігор. 1960. Тло поетичної місії Езри Панда. В: Вибраний Езра
Павнд. Т. 1. Поезія. Есей. Канто. Переклад, статті та загальна редакція І.
Костецького. Мюнхен.
Моренець, Володимир. 2002. Національні шляхи поетичного модерну першої
половини ХХ ст.: Україна і Польща. Основа: Київ.
Наливайко, Дмитро. 2006. Теорія літератури й компаративістика.
Києво-Могилянська академія: Київ.
Обломиевский, Дмитрий. 1973. Французский символизм. Наука: Москва.
Пачовський, Василь. 1984. Зібрані твори. Т. 1. Поезії. : Об’єднання українських
письменників «Слово»: Филадельфия-Нью-Йорк-Торонто.
Потебня, Александр. Мысль и язык. 1892. Харьков. Режим доступа:
https://vk.com/doc 36270223_121897818?dl=16c402676f43281c50.
Смаль-Стоцький, Роман. 1929. Примітивний словотвір: Варшава.
Стецько, Ярина. 2013. Французька та українська поезія першої половини
ХХ толіття. Семантико-стилістична типізація. Ґражда: Ужгород.
Філянський, Микола. 1988. Поезії. Радянський письменник: Київ.
Франко, Іван. 1898. Із секретів поетичної творчості. В: Літературно-науковий
вісник. Режим доступа: http://www.ukrlib.com.ua/books/printzip.
php?id=27&bookid=13.
Хабермас, Юрген. 1992. Модерн – незавершенный проект. В: Вопросы
филосoфии. № 4. С. 40-44.
Цивьян, Татьяна. 1999. Отражение звукового пейзажа в языке и тексте (на
материале русской загадки). В: Мир звучащий и молчащий: Семиотика
звука и речи в традиционной культуре славян. Индрик: Москва.
Чупринка, Григорій. 1991. Поезії. Радянський письменник: Київ.
Шляхова, Светлана. 2014. Фоносемантическая картина мира: к
постановке проблемы. Режим доступа: http://philologicalstudies.org/
dokumenti/2014/The%20%E2%80%98word%E2%80%99%20in%20historical-cultural%20contexts/15.%20Sljahova.pdf
Юсип-Якимович, Юлія. 2008. Зіставна фоностилістика: слов’янські фоности
льові паралелі в поезії періоду модернізму. В: Науковий вісник Ужго
родського національного університету. Серія: Філологія. Вип. 18:
Ужгород.
Bobrownicka, Maria Anna. 1973.Problematika modernizmu w literaturach
slowians kich. Во Modernism w literaturach slowianskich:Wroclaw.
Březina, Otokar. 1975. Basnicke spisy: Praha.
Jesenský, J. Режим доступа: http://zlatyfond.sme.sk/dielo/953/Jesensky_Po-burkach/
Kamenská, Viktorija. O symbolizmu v ruské a české poezii. В: Česká literatura
na konci tisicileti. Přispevky z 2 kongresu světove literarnevedné bohemistiky,
3-8 července 2000. – S. 231 – 239: Praha.
Krasko, Ivan. 1997. Nox et solitudo. Verše. Slovenský spisovateľ: Bratislava.
Kolbuszewski, Jacek. 1988. Modernizm zachodnioslowianski czy modernizmy
zach odnioslowianski? В: Slaviа. R. 57. S.406-413.
Kudělka, Viktor. 1968. K typologickým zvlašnostem tzv. moderny v literatuře
jugoslovanských narodů. В: Československé přednasky pro VI mezinarodní
sjezd slavistů v Praze: Praha.
Kvapil, Miroslav. 1988. Charvátská moderna a česká literatura. В: Slavia. R. 57.
S. 105-118.
Magnuševsky, I. 1970. Modernizm polski i czeski v perspectywe porwnawczej.
В: Miesiecznik Literacky. № 11. S. 51-57.
Matusiak, Agnieszka. 2005. Twórczość “Młodej Muzy” z dusha muzyki
zrodzona. В: Slavia Oorientalis. – Tom LIV. − NR 2. S. 241-261.
Nazor, Vladimir. Режим доступа: http://www.exlibris.hr/pupacic_nazor.pdf.
Roy, Vladimir. 1985. Temné ľalie. Tatran: Bratislava.
Roy, Vladimir. Режим доступа: http://zlatyfond.sme.sk/autor/85/VladimirRoy#ixzz2ikTbsgcQ.
Schafer, Raymond Murray. 1977: The Tuning of the World: New York.
Sova, Antonin. 1959. Květy intimních nálad a jíné básně: Praha.Súborné dielo Ivana
Krásku. Zväzok prvý. (Poézia.). 1966. Vydavateľstvo SAV:
Bratislava:
Wyka, Kazimierz. 1959. Modernizm polski: Krakow
Autori predstavljaju časopisu originalne radove temeljene na rezultatima vlastitih istraživanja. Suautori su osobe koje su u značajnoj mjeri doprinijele radu. Autor (i suautori) šalju članak zajedno s popunjenim Prijavnim obrascem (Paper Submission Form) koji ujedno ima svrhu suglasnosti s objavljivanjem rada.
Časopis prima neobjavljene znanstvene radove. Ne primaju se članci koji u velikoj mjeri ponavljaju već objavljene radove autora. U ponavljanja se ubraja kompilacija, odnosno tekst sastavljen od isječaka iz objavljene monografije ili od isječaka iz nekoliko drugih radova. Nedopustivi su plagijati i pretjerano citiranje tuđih radova (trećina ukupnoga opsega članka, ili više). Svi citati, posuđeni ulomci i građa trebaju biti popraćeni uputnicom na izvornik, odnosno na autora i primarni izvor. U slučaju ako je udio tuđeg teksta prevelik, autoru će se preporučiti skraćivanje citata i proširenje opsega originalnoga teksta.
Autor treba dobiti sva potrebna dopuštenja za korištenje posuđene građe (ilustracije i sl.), a za koja on ne posjeduje autorska prava. Autor jamči da članak ne sadrži podatke koji nisu pogodni za javno objavljivanje, između ostaloga i tajne podatke.
Popis literature obuhvaća samo one bibliografske jedinice i poveznice koje su zaista upotrijebljene tijekom istraživanja i koje su u tekstu
Preporuka je da se u tekstu navedu podaci o financijskoj podršci provedenog istraživanja (ako ona postoji). Također se može navesti i zahvala kolegama koji su pripomogli nastanku rada, a koji nisu suautori.
Predajući uredništvu rukopis i Prijavni obrazac autor je službeno dao suglasnost da se njegov rad objavi u časopisu Filološke studije. Autor je i dalje vlasnik autorskih prava članka. Autori imaju pravo povući članak u bilo kojoj fazi njegova razmatranja (do trenutka njegove objave na internetskoj stranici) uz to da trebaju o tome pismeno obavijestiti uredništvo.
Objava članaka je besplatna. Sadržaj je dostupan uz licencu Creative Commons Attribution-Noncommercial-No Derivative Works 3.0 Unported License.